| фу-турама |
[01 Feb 2008|01:56pm] |
|
Дивився повнометражку Фьючерами - "Бальшое очко Бендера", враження нє очень. Сюжет мутний і гумор якийсь у них тупіший став, чи що?
|
|
| про Сапковського і Толкієна |
[28 Jan 2008|06:51pm] |
"Гобіта" я прочитав іще в дитинстві. На призвища авторів я тоді іще уваги не звертав, але твір справив дуже яскраве враження. А от "Володар перстнів", з яким я ознайомився значно пізніше, мене відверто розчарував. Я не розумів навіщо було розвивати з чарівної і цілком самодостатньої казки затягнуту епопею, просякнуту християнським патосом і антитоталітарними проповідями. Чого варта сама лише патетична загибель Гендальфа і його подальше непереконливе воскресіння в якості Білого. Так само дико курвила інтепретація загадкового Горлума, яко останньої стадії моральної деградації гобіта і трансформація невинного enchanted перстеника в диявольську cursed item. Ні окремо від "Гобіта" "Володар перстнів" дивиться досить не зле, але претензія на спадковість псує весь задоволення.
Приблизно та сама хуйня і з Відьмаком. Коли в кінці 80-х я прочитав у журналі "Всесвіт" новелу "Відьмак", молодого і ще зовсім невідомого польського автора, вона мені дико сподобалася своєю атмосферністю і тією, стимулюючою роботу мозку, загадковою недомовленістю, котра так неперевершено вдавалася Жєлязни. Цинічний і брутальний, проте надміру принциповий, герой був ніби списаний з персонажів Чандлера або Хеммета. А далі панєслося... Перша книжка циклу - це вже ніби автоепігонство - розкриття теми на грунті переосмислення фолькльору. А коли вже Сапковський вдарився в героїчну епіку. Ви можета уявити Філіпа Марлоу, котрий рятує світ від доктора Зло? Мама рідна... Нудити мене почало вже на ельфійці-лесбійці. Друга книжка циклу стала для мене останньою.
Висновок: не люблю коли автори пришивати пальто до гудзика від смокінга. І надто вже відчутна різниця між твором, у який вклали душу і написаним заради задоволення, та книжкою випродукованою (нехай навіть якісно) на замовлення видавництва.
|
|
| ахуєть |
[24 Jan 2008|09:39pm] |
|
а ви в курсі, що в мертвого, страшного і могутнього Аллана Карра є книга під назвою "Простий спосіб припинити пити"?
|
|
| НІ - РАСИЗМУ! |
[11 Jan 2008|07:04pm] |
уривок з цитати за номером 394186 з bash.org.ru
Zu: американский фильм про войну
Zu: ну счас по ТВ3
Zu: засылают диверсантов в германию. всех одели в форму СС. самолет с немецким камуфляжем
Zu: только ! Самолет - американсский Дуглас DC3 и среди диверсантов - НЕГР!!!!
|
|
| між іншим |
[12 Dec 2007|01:36pm] |
А ви знаєте чому завдячують назви творів Толкієна і Мартіна (наслідуючи першому)?
В давньоскандинавських сагах є нормою застосування стійких метафор - кьоннінгів.
Наприклад: дерево меча - воїн, вогонь щита - меч, бик моря - корабель етц.
Так от: ВОЛОДАР ПЕРСТНІВ - це кьоннінг короля, А БУРЯ МЕЧІВ - кьоннінг битви :)
|
|
| цитата дня |
[04 Dec 2007|10:58am] |
Ми ніколи не бачили своє завдання в тому, щоб забезпечити собі владу за допомогою багнетів. Наша влада - лише та, котру ми віднайшли і зміцнили в серцях нашого народу.
Адольф Гітлер
|
|
| from Russia with love |
[27 Nov 2007|11:58am] |
Мне страшно. С каждым днем россияне делаются мне все роднее и роднее.
Вот например. Я вышел из помещения, в руках держу мусор. Останавливаю охранника.
- Вы не подскажете где здесь мусорник?
- Да, мусорник есть... (чешет затылок) но до него далеко... (чешет затылок) Да ты прям здесь брось (показывает под ноги).
Мне страшно...
|
|
| Спроба інфільтрації №1 |
[21 Nov 2007|03:36pm] |
Вирішив я було на днях навідатись до Російської Фєдерації. З диверсійно-підривною метою, очевісьцє :)
Купейний вагон потяга №64 ("Оберіг") приємно вразив своєю технологічністю. Убікація із зливом по кніпці, розетки для ноутбуків в купе (ніхуя неробоча, але все-одно) і взагалі ціла навігаційна панель з кніпками та індикаторами. 35 км. відстані до кордону були подолані на автобусі (Харьков ж/д - Бєлгород ж/д) за якісь півгодини. Здавалось нічого не пророкувало біди. Але... Митники в Гаптєєвці виявилися чемними та лагідніми нєсматря на свою звєроподобную внєшность і гнілоє рускозичноє нутро. Одному особо інтєлєктуальному прєдставітєлю віда навіть вдалося вичавити із себе кілька звуків, що віддалено нагадували українську мову. Однак пропустити на той бік вони мене категорично відмовились, мотивувавши це неналежним станом обкладинки мого паспорту. "Тєбє развє крєдіт видадут па такому дакумєнту? А ти хочєшь чтоб тєбя за граніцу пропустілі". Взяли под бєли ручкі і висадили з автобусу. А я не дуже й опирався, намагаючись осягнути загадкову логіку попередньої сентенції.
Далі моя група продовжила свою подорож без мене. (Одного товаріща вернули вже кацапськи таможеннікі, але то юж цялкем інна історья). Вобщєм опинився я на КПП сам одіньошенєк в лижі абутий. Нє пріняла мєні русскя зємліца, отторгла мєня могучая Рассєя-матушка как інородноє тєло; довєлось добру-молодцу піздовать обратно в город злобних Харьков, а отдуда в Мать Гарадов Рускіх нєсолоно хлєбавши.
Вам колись вдавалося практично безкоштовно поміняти пасапорт протягом одного календарного дня? Можете не вірити, але коли мене сильно роздратувати, то я становлюсь фантастічєскі бистр, нівіроятно умєн і д*явольські хітєр.
P.S. Я зла ніпомню, я сіводня опять туда поєду :)
|
|
|
[09 Nov 2007|03:57pm] |
|
|
| ужаси нашева гарадка |
[29 Oct 2007|01:52pm] |
із жизні програмістов мікроконтролєров
Наташа: "Мнє вчера одного байта нє хватіло..."
Сірожа: "А я вчєра тєбє байт нашол, мєждупрочім"
|
|
| shroomery fields forever |
[29 Oct 2007|01:15pm] |
W rytmie zachodow, w slowach kamieni
W spojrzeniu ptakow, w mowie przetrzeni
Rodzi sie spokoj, mowia, po jednym roku
Lecza sie mysli, mnie to nie bierze
Відвідав вихідними історичну батьківщину. Спостерігав за прогресом дегенерації ландшафтів і зростанням нагромадженнь сміття.
Як тільки розвиднілось, узяв братового пса і пішов по grzybki. Ходив на нове місце, де у минулі роки випадково знаходив по кілька екземплярів. Старе ж бо місце затоптали жителі обласного центру, палкі адепти міцних алкогольних напоїв, аматорського волейболу та засмічення навколишнього середовища.
Ходив довго, без особливих сподіваннь вдивляючись у пожухлу траву. В голові набридливо крутилися рядки Тома Вейтса у переспіві Казіка Сташевського. Коли натрапив на перший, від початку пошуків минуло не меньше години. Дивне таке відчуття, коли натрапляєш на священий для американських цивілізацій теонанакатль, під ногами у місцевості, знайомій тобі із малолітньго дитинства. Словами це не описати.
|
|
| о прєкрасном |
[25 Oct 2007|08:56pm] |
|
японці стверджують, що жінка буває гарною в трьох випадках - здалеку, в темряві і під парасолькою. естети нах.
|
|
| Sory hombre, no speakin' inglese |
[25 Oct 2007|08:45pm] |
Незабаром Любко (каторий Дереш) стане головним редактором нового українського російськомовного журналу
ГЫ. а я давно казав, що він унтерменш.
|
|
| робоче |
[25 Oct 2007|01:55pm] |
|
Оце помітив, що мені найкраще працюється під композицію "Сука-блядь-йобаний-цей-во" (західноукраїнськийправничий). Шкода що мікс, сцуко, короткий. А увас є улюблена "робоча" композиція?
|
|
|
[23 Oct 2007|09:40pm] |
|
В Ліхтенштейні жінки отримали право голосу лише у 1984 р. В Португалії з 1976 р. В Швейцарії з 1971 р.
|
|
| Chuj wam w dupe |
[22 Oct 2007|05:45pm] |
бля. якісь 3 години плідного спілкування із моїм безпосереднім керівником перетворили мої мізки на гомогенні драглі вищої якості. і саме страшне, що під кінець розмови я почав знаходити в його словах ознаки здорового глузду. з цього випливає дві очевидні речі:
- я сьогодні нап*юся пивом
- завтра я почну переписувати проект
усім приємного понеділка
|
|
| good |
[22 Oct 2007|01:39pm] |
Нечасто вдається останнім часом натрапити на книжку, насолода від читання якої не затьмарювалось би від невміння автора гідно реалізувати свій задум (це за умови його наявності). Вчора дочитав "Кроки по шклу" Йена Бенкса. Його "Осина фабрика", якщо пам*ятаєте певний час була бестселером. Так от "фабрика" яксоь не лягла мені на душу, можливо через упередження щодо популярного чтива. Хоча мушу визнати, що книга написана якісно. А ось "кроки" мене захопили.
У творі є три плани дії - романтичний, параноїдальний і фантастичний - невідворотно зближуються, породжуючи парадоксальна розв*язку.
P.S. Ви знаєте, що відбудеться при зустрічі сили, котру неможливо зупинити з обєктом, який неможливо зрушити?
|
|
|
[18 Oct 2007|01:03pm] |
|
|
|
[18 Oct 2007|12:18pm] |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
cuarto's journal